Тренеру гандбольної «Галичанки» – 31!

Свого часу вона як гравець «Галичанки» здобула «срібло» чемпіонату України, згодом повернулася за «золотом» – вже як тренер. Що ще  потрібно для щастя наставниці «галичанок» Анжелі Савченко, дізнавалися ми у день її народження 

Сьогодні, 6-го квітня, вітання з нагоди 31-го дня народження приймає другий тренер «Галичанки» Анжела Савченко. Уродиниця вважає себе щасливою людиною, бо має все, що, в її розумінні, необхідно для щастя – сім’ю, улюблену роботу й справжніх друзів.   А ще вона знає – мрії здійснюються. Минулого року на своє 30-річчя Анжела Савченко озвучила наступне: «Сподіваюся, що «Галичанка» стане чемпіоном України – для мене це була б перша золота медаль у тренерській кар’єрі». Якраз того сезону Анжела дебютувала як другий тренер «Галичанки». Бажання збулося – «Галичанка» святкувала чемпіонство у сезоні 2016/2017 рр. – третє поспіль й нова тренерка отримала свою першу заслужену нагороду.

Анжела родом із Запоріжжя. Гандболом займалася з п’ятого класу. В 7-му класі перейшла до спортивної школи на базі команди “Мотор”. З 15-ти років виступала за “Мотор-2”. А у вісімнадцятирічному віці (2005 рік) була запрошена до львівської “Галичанки”. Ігрові амплуа – розігруюча та півсередня. Разом з «галичанками» отримала майстра спорту за «срібло» чемпіонату України. Потім грала у Казахстані, де у складі команди “Сейхун-КАМ” м. Кизилорда завоювала «золото» в чемпіонаті країни. У 2010 році ненадовго повернулась до “Галичанки”, а  вже наступного ігрового сезону, 2010/2011 рр., перейшла до ужгородських “Карпат”, з якими стала віце-чемпіонкою України. Після завершення срібного сезону пішла у декрет. У лютому 2012 року народився синочок Дмитро.

Після декретної відпустки почала працювати гандбольним тренером  з групою дівчаток 10-12 років. А в червні 2016 року її запросили до «Галичанки» допомагати головному тренеру Тетяні Штефан. До слова, з Тетяною Штефан Анжела колись грала в лавах «Галичанки».

І тепер у свої 31 Анжела з впевненістю може сказати, що з такою командою як «Галичанка» й такою напарницею як Тетяна Штефан, найгучніші перемоги ще попереду.

Тим паче, у Анжели ще та підтримка !!! Коханий чоловік Олексій – відданий фанат команди. Власне, так вони і познайомились. Олексій знав дівчат з «Галичанки» і відвідував  їх ігри, був це приблизно 2006 рік. Познайомився і з Анжелою, з часом спілкування переросло у теплі почуття. Чоловік Анжели також спортсмен – займався плаванням,  тепер грає у міні-футбол. З розумінням ставиться до того, що Анжела часто у роз’їздах, навіть більше,  зустрічає кохану з відряджень  якимось сюрпризом.

Анжела Савченко: «Олексій підтримував мене, коли я ще грала. Було і таке, що їхала надовго, наприклад в Казахстан, але відстань не стала перешкодою для наших почуттів, він завжди чекав мене й завжди був готовий їхати зі мною.

Зараз також часті роз’їзди – збори, змагання, і він далі допомагає.  Нашому синочку шість років і коли мене нема,  Олексій чудово  з усім справляється. Мої хлопці чекають мене зі змагань, а зустрічаючи,  намагаються  порадувати  сюрпризом ».

Наостанок, хочеться додати, що Анжела освоїла ще й фах фотографа. Має креативний підхід, фотографує із захопленням та любов’ю. Тому її фотосесії по-особливому чарівні. Чого тільки варта фотосесія гандболісток «Галичанки» у сукнях, де Анжела показала сильних спортсменок жіночними і  гарними. Вона й сама така: сильна, розумна, красива.

Отож, від імені усього колективу «Галичанки» сердешно вітаємо Анжелу Олегівну й бажаємо великих перемог, міцного здоров’я, особистого щастя, яскравих успіхів та здійснення найзаповітніших мрій. 

Підготувала Наталія Васьо