Олександра Фурманець: «Грати проти своєї колишньої команди було великим стресом для мене»

19-річна гандболістка Олександра Фурманець перейшла у «Галичанку» минулого сезону, замінивши на правому краю Наталію Воловник, яка перебралася у закордонну команду. Екс-гравчиня «Карпат» розповіла, чи важко було уживатися у лавах ще нещодавнього конкурента та чи планує залишатися  на наступний сезон. 

Олександро, отож ти провела свій перший сезон у  «Галичанці». Як тобі було? Ще й з огляду на те, що ти перейшла в Галичанку з «Карпат», які є основним конкурентом львів’янок

– Сезон був незабутнім і водночас непростим,  оскільки через перехід з «Карпат» у «Галичанку» я пропустила збори, і потрібно було швидко втягуватися в тренувальний процес. Дійсно було великим стресом грати проти своєї колишньої команди, але після першої гри з «Карпатами»  все пішло як по маслу.  У колективі мене прийняли дуже добре, тому  тренуватися завжди хотілося, і жодних труднощів в тренувальному процесі не було. Упродовж сезону траплялося різне: були прикрі поразки, зміни тренерів, але ми з дівчатами розуміли, що попри все сезон потрібно закінчити успішно. Мені здається, ми з цим впорались, і завершення сезону було більше, ніж хорошим, оскільки ми виграли не тільки Суперлігу, але й Кубок України.

– Чи зробили Тобі пропозицію виступати за «Галичанку» й у  наступному сезоні?

– Так, я буду грати за «Галичанку»

А з ким ти найбільше здружилась у команді?

– Найкраще потоваришувала з Ольгою Василякою та воротаркою Вікою Салтанюк, хоча весь колектив дуже дружній.

 Вікторія Салтанюк та Олександра Фурманець

– Вже з наступного тижня галичанки виходять з відпустки. Чи встигла Ти відпочити і як провела свої канікули?

– Відпустку чекала над усе. Багато часу провела з родиною, адже  так  рідко їх бачу.  На тиждень злітала до Туреччини. А завершую відпустку  на дачі, оскільки в Києві влітку нереально перебувати через спеку.

Тобто ти – киянка? Я думала ти родом з Ужгорода, оскільки  грала за «Карпати»

– Так, я киянка. За «Карпати» почала виступати з 11 класу.

– А в гандболі відколи?

– У гандболі я з дитинства. Сестра – майстер спорту з гандболу, грала в Києві за Податкову Академію, тато  – лікар чоловічої національної збірної з гандболу. Так що у мене варіантів не було (сміється), і я пішла стопами сестри. Почала займатися в ДЮСШ №  2 у Любові Федоренко.  Потім навчалася в Київському спортивному ліцей-інтернаті і у 10 класі потрапила в «Спартак». Там мене запримітив колишній тренер «Карпат» Борис Петровський та зателефонував з пропозицією грати за їх клуб. Я, звичайно ж, погодилась, бо це був великий крок вперед для мене. А минулого сезону, як Ви вже знаєте, потрапила у «Галичанку». Я тішуся, що мені пощастило виступати за кращі команди України.

Розмовляла Наталія Васьо