Гола правда. Цікаві факти про капітана «Галичанки» Наталію Савчин

 Наталії Савчин – 24. Одна з найкращих гандболісток України, лідерка «Галичанки», членкиня збірної команди України відверто відповіла на всі запитання, які поставили їй читачі сторінок ГК «Галичанка» у Facebook та Instagram.  Отож, про гандбол, особисте життя, подорож на безлюдний острів та багато іншого цікавого.

– Привіт! Я вважаю, ставати чемпіонами ніколи не набридає).  Але з тим, що треба зростати далі, згідна. У березні ми зробили наступний крок – виграли Балтійську лігу. Далі – більше!

– До цього запитання не рахувала. Але у мене тато зробив дуже гарний стенд з медалями і кубками, в хронологічній послідовності їх порозставляв. Отож порахувала: усього 56 медалей і 11 кубків.  Ще він збирає архів із газетних вирізок, які також розташовані по датах. Сім‘я мене дуже підтримує, стежать за всіма іграми і гандбольними новинами.

– Поки тільки можу сказати, що час покаже

– Думаю, таке траплялося у багатьох спортсменів. Найчастіше таке бажання виникає після провальних ігор або тяжких тренувань. Тоді починаю собі підбирати іншу професію Але розумію, що у спортсменів бувають піки і спади форми, залежно від тренувального і ігрового циклу. Тому головне заспокоїтись і далі тренуватись, результат прийде пізніше. Поки без спорту не уявляю свого життя).

– Одного разу ледь не запізнилась на передігрову розминку. Це була домашня гра проти Броварів. Мій чоловік – іноземець і саме в той день нам потрібно було оформляти документи. В нас було все добре сплановано, але львівські затори внесли свої корективи. Пощастило, що нам попався розуміючий таксист, який довіз якраз вчасно.

А раз проспала все тренування. Це були мої перші збори з Галичанкою). Жила з Лесею Смолінг, Тамарою Смбатян і Галею Матвійчук. От ми так всією кімнатою і проспали тренування. Потім бігали крос за це).

На жаль, було і таке але на своє виправдання можу сказати, що це було дуже давно і тренер все одно мене «спалив». А школу жодного разу не прогуляла (принаймні, не пам‘ятаю такого).

– Це Богдан Романович – мій перший тренер. Наша перша зустріч відбулася на шкільному майданчику. Я тоді стрибала по колесах, а ви тоді були в школі, бо набирали дівчат на гандбол. Мене навіть не спитали, бо подумали, що я старша за віком А потім ще дуже здивувались, коли дізнались, що я 1996 року).

– Мені здається, це було в Ужгороді. Я тоді ще дуже здивувалась, що вболівальник «Карпат» хоче зі мною сфотографуватись.  Потім ще більше здивувалась, коли побачила вас у Львові).

Від всіх дівчат можу сказати, що нам всім дуже приємно, коли за нас вболівають, просять сфотографуватись чи дати автограф. Неважливо чи це дорослі шанувальники, чи наше молодше покоління –гандболісти і гандболістки, що підростають).

– Торік я була на чотирьох весіллях! І всі наречені пов‘язані з гандболом.  Це Наталя Сабова, Леся Смолінг, Ілона Гайкова, Вікторія Сідлецька. Кожне весілля було по-своєму класним, тому вибрати між ними нереально

– Почав менше ревнувати, відколи став чоловіком).  Та й я не даю причин. В нас схожа риса характеру – ми дуже не любимо сваритись. Тому все, що не подобається, спокійно обговорюємо.

– Як не дивно, я більше люблю кисле). Дуже люблю щавлевий борщ, досить багато оцту додаю в салати та й інші страви. Але від чогось солоденького також не відмовляюсь. Я не фанат випічки, а от шоколад, желе і морозиво дуже люблю

 

Ну що ж, із запитаннями читачів Наталя впоралася, а ось чи пройде вона запитання нашої журналістки. Нумо читати.

– Наскільки Ти щаслива?

– Абсолютно щаслива. В мене є все, що потрібно для щастя

– Ти більше добра чи зла?

– Звичайно, добра. Хоча на майданчику стараюсь повністю перемкнутись і включити спортивну злість

– Якби тобі запропонували виступити у якомусь телепроєкті, куди б Ти хотіла потрапити найбільше?

Дуже рідко дивлюсь TV, частіше знаходжу щось в інтернеті. З телепроєктів можу виокремити «Лігу сміху». Цього сезону там ще й виступає львівська команда Але не знаю чи хотіла би виступати на сцені, чи бути автором жартів. Невеликий страх публіки все-таки є.

Ще цікаві «Що?Де?Коли?», «Хто зверху?» і «Танці з зірками». Про останній можу сказати, що дуже би хотіла знову навчитись танцювати (я у дитинстві займалася танцями), але робити це перед такою чисельною аудиторією трохи лячно.

– Якщо б не гандбол, то…. (який вид спорту)?

Волейбол або баскетбол. Щоб між ними вибрати, потрібно хоча б трохи потренуватися і зіграти один справжній матч. В майбутньому хотіла б віддати своїх дітей на секцію волейболу чи баскетболу.

Коли б тобі довелося вирушити на безлюдний острів, які б три речі ти узяла зі собою?

Ніж, величезну запальничку і моторний човен, щоб можна було повернутись назад до цивілізації Або взяла би свого чоловіка замість човна разом ми б нормально відпочили Морепродукти я дуже люблю, якби знайшли ще там прісну воду, змогли б довго прожити)

– Носиш маску аптечну, власного виробництва чи дизайнерську?

Директор «Галичанки» видав кожному гравцю по три маски, які зшили на ринку «Шувар», що є спонсором команди. Не знаю, хто точно їх робив, але дуже за це дякую

– Який останній подарунок ти дарувала і кому?

15 березня був День народження у Вікторії Сідлецької колишньої гравчині «Галичанки» і моєї хорошої подруги. Ми з Мариною Коноваловою подарували їй бусинку Пандора і сертифікат на стрибок з парашутом Якщо що, ми Віку дуже любимо і це вона сама говорила, що колись мріяла стрибнути з парашутом

У нас взагалі досить оригінальні подарунки. Віка з Мариною дарували мені лапу хамона, гаманець і сертифікат на враження. Ще його не використала, бо не знала, що обрати політ на легкому літаку, парну фотосесію чи урок верхової їзди.

– Чи виконувала щось екстремальне: стрибок з парашутом, джампінг чи щось на кшталт?

Максимально екстремальним для мене був атракціон у Німеччині. Принцип дії в нього, як і в одеського Бомбера, але він в 1,5 рази вищий і швидший. Мені дуже подобається відчуття польоту і вільного падіння, можливо, колись наважусь стрибнути з парашутом чи хоча б на аеротрубу.

– Олімпійські ігри у Токіо….За якими видами спорту спостерігатимеш?

Насамперед за гандболом. Ще подобаються стрибки у воду, легка атлетика, настільний теніс. Цікаво подивитись на одні з нових видів спорту на Олімпіаді: серфінг, скейтбординг і карате. Взагалі намагаюся дивитися всі види, в яких змагаються українці, бо завжди щиро вболіваю за наших

– Які фільми радиш подивитися?

Подобаються фільми за мотивами коміксів, детективи, постапокаліптичні фільми і хороші комедії. Можу назвати останні переглянуті: Дім великої матусі, Паразити, Ейс Вентура і серіал Корона.

– А з книжок щоб порекомендувала?

У мене є два улюблені автори Ден Браун і Макс Кідрук. Всі їх книги читаю за кілька днів і ходжу під враженням ще досить довго. Дуже раджу почитати, ви не пошкодуєте.

– Процитуй слова з якогось вірша, які першими спадають на думку

Єдиний вірш, який я можу розказати повністю – «If» Редьярда Кіплінга. І знаю тільки мовою оригіналу. Давно його вивчила і час від часу повторюю у пам‘яті, щоб не забути. Тому рядки згадались саме з нього. Особливо актуальні під час карантину:

…If you can wait and not be tired by waiting…

 Підготувала Наталія Васьо

Фото — з особистого архіву героя публікації