Головний тренер «Галичанки» Віталій Андронов: «Го́лови попелом не посипаємо»

Попереду у львівської команди ще один бій з іспанками у чвертьфіналі Єврокубку

Згадуємо події 14 лютого, коли гандбольна «Галичанка» приймала у Львові перший матч ¼ фіналу Єврокубку з гандболу. Жереб на чвертьфінальній стадії звів чемпіонок України з бронзовими призерками Іспанії – командою «Атлетіко Гуардес». Для довідки, “Атлетіко» є призером чемпіонату Іспанії кількох минулих сезонів поспіль: 2020 – бронза, 2019 – бронза, 2018 – срібло, 2017 – золото, а також постійним учасником єврокубків. З огляду на сильний чемпіонат Іспанії, в якому грає 16 команд (для порівняння в українській  Суперлізі – 6 команд), було очевидним, що «Галичанці» доведеться докласти максимум зусиль, можливо, навіть стрибнути вище голови, аби потягатися з іспанками.

Рахунок у грі відкрили гості на 2-й хвилині, однак менш ніж за хвилину отримали й у свої ворота від капітана «Галичанки» Тетяни Поляк. Ще кілька хвилин команди боролися на рівних, а з 7-ої хв. Атлетіко почав нарощувати перевагу. На 19-й хвилині матчу іспанки переважали вдвічі – 5:10. Відрив у 5 м’ячів вдалося зберегти іноземкам й до закінчення першої половини зустрічі: на перерву команди пішли за рахунку 8:13 на користь Атлетіко.

Схоже, що на перерві головному тренеру «Галичанки» Віталію Андронову вдалося заспокоїти своїх підопічних, бо початок другого тайму був явно за «Галичанкою». У перші шість хвилин львів’янки забили чотири м’ячі, а пропустили лише один. Отож, відставання українок скоротилося практично до мінімального – 12:14 (36-а хв.). Головний тренер Атлетіко навіть змушений був узяти тайм-аут, аби звернутися до своїх підопічних, які дещо підсіли від такого натиску суперниць. Слова тренера не пройшли безслідно і дівчата з Атлетіко забили чотири м’ячі поспіль, вирвавшись вперед на комфортнішу для себе відстань – 12:18 (38-а хв). При подальшому перебігу гри, «Галичанка», на жаль, не зуміла повторити подвиг, який показала на початку другого тайму, і у підсумку поступилася з рахунком 16:24.

“Галичанка” (Україна) – “Атлетіко Гуардес” (Іспанія): 16:24 (8:13).

14 лютого. 1/4 фіналу Європейського Кубка. Перший матч.

Львів. ПС Галичина. 

Судді – Andrzej Chrzan та Michal Janas (Польща). 

Делегат ЄГФ – Василь Фегір (Україна).

Львів’ янки хоч і поступилися у першому матчі, однак зберегли шанси пройти у півфінал Єврокубку. Адже переможець чвертьфіналу визначиться за сумою двох матчів. Матч-відповідь відбудеться 21 лютого в іспанському місті Понтеведра. 

Віталій Андронов, головний тренер «Галичанки»:

Прикро, що у підсумку маємо вісім м’ячів різниці, ми не очікували такого, готувалися до цієї команди, але Іспанія показала свій клас, потужність, швидкість. І якщо у захисті ми більш-менш розібралися, то гра у нападі не вийшла: це дуже мало забивати стільки м’ячів команді такого європейського рівня. Насамперед вилізла наша проблема, яку ми і знали, і яка є загальною для всього українського гандболу – відсутність потужної задньої лінії, яка б виконувала кидки. Без цього у сучасному гандболі дуже важко. І якщо цього нема, потрібно прискорюватися, потрібна швидкість і обов’язково – висока культура пасу, останнього якраз у цьому матчі в нас не вийшло. Ми робили втрати при переході, це нас і згубило. Якщо не виходить гра у нападі, потрібно відстояти в захисті і робити швидкий перехід, але при таких переходах у нас були втрати, за що досвідчена команда Іспанії нас одразу й карала. Перший тайм був сумбурний, добре, що, принаймні, у захисті ми справлялися і воротарка Марія Гладун дуже допомагала.

У перерві переговорили з дівчатами, заспокоїли їх, домовилися, що будемо робити і другий тайм почали добре, практично наздогнали суперника. І ось тоді був переломний момент, коли ми в більшості не забили один на один, якби забили, то скоротили б відстань до одного м’яча і, може, суперниці дещо б здригнулися і нам було б легше грати. Але гандбол така справа, не забиваєш ти, забивають тобі.

Відстань у 8 м’ячів хоч і значна, але ми не посипаємо голови попелом, головне, що дівчата боролися, і хоч багато не виходило, але треба й з поразок щось виносити, отримувати якийсь досвід. Вдячний, що вони не опустили рук, билися. Зараз щось дуже важко казати про вирішальний матч в Іспанії, але дуже класно, що граємо з такою потужною командою, гравці якої продемонстрували нам свій досвід, швидкість, захист один в один, наскільки це важливо, і наскільки важливо не робити втрат у таких відповідальних іграх. Рухаємося далі.

За матеріалами всеукраїнської газети “Спортивка”.

Фото – Євген Кравс