Ексворотар “Галичанки” Марія Гладун: “Україна – не слабаки, ми заслуговуємо на свою незалежність”

Воротар збірної України та німецького “Фюхсе Берлін” Марія ГЛАДУН розповіла, як їй та її родині допоміг клуб та партнерки по команді. Також в інтерв’ю гандболістки – про мотивацію, завдяки якій Марії, ексгравчині “Галичанки” вдається боротись із розпачем та бути сильною в часи, коли Україна воює за свою свободу та свою землю.


 
МАРІЯ ГЛАДУН:

“Я відчувала, що це (напад росії) може бути. Ще до 24 лютого менеджер моєї команди Брітта попереджала мене, питала, чи хочуть мої батьки виїхати сюди (до Німеччини). 25-го чи 26-го лютого, я Брітта та ще один чоловік з клуба разом виїхали на кордон з Польщею і ми забрали мою маму, сестру та брата. 

Клуб дуже допоміг мені з речами для сім’ї. Родина приїхала тільки з рюкзаком та однією валізою. Це все, що вони могли взяти, адже на кордоні було багато людей. Брату – два роки, мама несла на його руках, а сестра, їй 18-ть, несла рюкзак та валізу. Клуб допоміг з коляскою, харчуванням для дитини, одягом… забезпечили всім чим могли. Відгукнулися багато уболівальників, спонсори – підтримка була дуже відчутна і я за це дуже вдячна. Дівчата з нашої команди мене дуже підтримували і я вдячна клубу за солідарність. 

Дівчата в команді наклеїли на форму прапор України. Коли бачила його, відразу перед очима вставали картини всіх жахіть… я просто плакала. Перша гра (після 24 лютого) була дуже важка для мене. Фокус просто втрачався. Я не могла цього зрозуміти: “зараз війна, а я тут граю”. Але потім прийшло усвідомлення, що я відповідальна за сім’ю. Тато – захищає Україну, мама з дитиною та сестра – у мене. І я зараз головна, мені точно не можна розклеїтись. Навпаки – потрібно більше працювати, проявляти себе, показувати, що Україна – сильна нація, її люди сильні своїм духом, тілом та розумом. Ми не слабаки і ми заслуговуємо на свою незалежність. Це мене підтримує.

 

Пізніше Joma Deutschland зробила нам форму в українських синьо-жовтих кольорах. Ми провели в ній одну гру і потім цю форму подали на аукціоні, а зібріні гроші – 5 тисяч 300 євро були перераховані у фонд, що допомагає українським дітям. Від початку я ходила на мітинги, поширювала інформацію про війну. Сидіти вдома я не могла. У Берліні це зараз дуже поширено – підтримка України. В інтерв’ю (німецькій пресі) ми розповідали про те, що робиться в Україні, пояснювали все, говорили про ці страшні речі, щоб у Європі знали про це”.

  

Фото – ФГУ та www.facebook.com/spreefuexxe

Федерація гандболу України