Перспектива є: тренери збірних відзначили чотирьох  гандболісток львівської “Галичанки”

Хорошу гру у збірних демонструють гандболістки львівської “Галичанки”.  Це Мар’яна Маркевич, Юлія Головко та Діана Дмитришин (в лавах жіночої молодіжки (1998 р.н.) з класичного гандболу) та воротарка Вікторія Салтанюк (збірна U-18 з пляжного гандболу)

Детальніше аналізував ЄВГЕН КАРЕЛЬСЬКИЙ, Спорт-Експрес в Україні

На сторожі тренери та … паспортисти

Юні українські гандболісти пройшли сувору перевірку в обох європейських форматах – класичному і пляжному

Фото: keziszovetseg.hu

Почну з «класики», оскільки для жіночої молодіжки (1998 р.н.) виїзд на міжнародний турнір до Угорщини став немов би лебединою піснею в даному віковому розряді.
 
Якщо чесно, навіть до візиту в Дебрецен, як Наталія Турчина з Олександром Дудко, так і самі наші дівчата усвідомлювали, що суперниці в тому квартеті їм не до снаги. Чи жарт, збірні Франції, Голландії та Угорщини виставили склади, максимально наближені до прийдешньої світової першості в Дебрецені.
 
Природно, такий розклад сам по собі переводив наших в розряд старанних учениць, а якщо додати, що дві третини синьо-жовтого екіпажу було ще більш ніжного віку – то тим паче!
 
Пропоную не робити поспішних висновків з наведених нижче результатів. Отже, з угорками – 20:32 (10:14); француженками – 18:33 (9:19) і голландками – 15:39 (5:17). Зауважу, що найбільш напруженим виявився поєдинок мадьярок з гостями з фламандських далечінь – 37:38 (21:19). Та й доля першого місця вирішувалася в кінцівці між Францією і Нідерландами – 35:32 (17:14). У підсумку, українки замкнули таблицю, а француженки при 6 очках здобули трофей.
 
– Не Угорщина як господиня майбутнього чемпіонату, а Франція справила найбільш сильне враження, – сказала в бесіді з кореспондентом «Спорт Експрес» Наталія Турчина. – Там одночасно і сила, і швидкість, і тактичний багаж. Так що дивуватися, якщо ціла група підопічних Еріка Барада вже є реальними кандидатками в національну команду? Виділялися темношкірі Мелін Ноканді, Дебора Ляссурс, Каришма Еко, Мелвін Деба. Та й вся їхня компанія зачарувала фахівців. Ми це в залі Fonix Csarnok багато обговорювали. Голландки і угорки такого ж обдарованого покоління. Дивіться, нам господині дошкуляли найбільше з боку Катрін Клуйбер (5), Ноемі Пастор і Ріти Лакатош (по 4). Буквально минулої неділі на старті «світу» вони накидали на тому ж майданчику бразилійкам, причому Катрін – 8. (матч – 27:24. – Прим. Є. К.). До речі, і в наших лавах експерти теж звернули увагу на деяких перспективних гравців.
 
Але чи не стало це просто черговим компліментом?
 
– Не думаю.. . Ми багато надбали, граючи в Дебрецені з такими, сказала б, екзаменаторами. Проти Угорщини найбільш результативно атакували Мар’яна Маркевич (8 м’ячів) і Світлана Аксьонова (4). В окремих відрізках матчів зуміли себе проявити Катерина Купчак, Юлія Головко, Ірина Мінєєва, Тетяна Борейчук, Лада Бесова, воротар Тея Чіковані. Втім, з усіма ними необхідно ще працювати і працювати. Але тут проблема в цензі. Навіть 1999-й не має права в наступному сезоні грати за молодіжку, оскільки ЄГФ свій чемпіонат проводить в категорії 19-річних.
 
Добре, але в вашому розпорядженні були й панянки  «до 17» – хтось із них напевно буде претендувати на новий призов?
 
– Звичайно, всі вони під прицілом. Уже сьогодні Діана Дмитрішін з «Галичанки», а вона взагалі 2002 р.н.., Не поступається старшим в якихось аспектах гандболу. Хоча, в пляжному, у неї поки виходить трохи краще. Змішаний варіант «на Угорщину» пояснювався тим, що групу 20-річних, як відзначала ваша газета, передали в першу збірну на виїзд в Корею. Ви думаєте, до березня, коли почнеться черговий відбір на «Євро», багато часу?
 
Знаю, що навпаки, тут аби молодшим збірним створили умови!
 
– Ну, і так стає краще, повірте. Це хороший курс і ФГУ, і спортивного міністерства. Однак давайте почекаємо, поки тренерські бригади і майбутньої U-17, і U-19 будуть затверджені. Зрозуміло, при тих чотирьох тренуваннях, які ми встигли провести в Конча-Заспі, створити щось грандіозне – це навряд чи. І все ж, якщо програму підготовки візьмуть до дії, то переконана, що важливі спаринги, подібні угорському,  не будуть рідкістю.
 
… Розповідь Наталії Ігорівни, доповню декількома «думками вголос». Що стосується майбутнього всіх наших юніорських команд, то чим раніше президія федерації видасть на-гора свої версії штабів, тим ширше виявляться полігони для кадрового пошуку. Відома світова практика, коли, припустимо, наставник юнаків одночасно залучається як «другий» в молодіжці, а старший тренер останньої – асистує головкому «націоналки». Можливо, у нас так не вийде, я ж пишу тільки з журналістського містка.

І ще. Говорячи про залучення тих чи інших гравців в молодіжні компанії на кваліфікацію, будемо обережні в паспортних моментах. Пройшла інформація, мовляв, тепер будуть враховуватися дати народження (а не тільки рік) до періоду фіналу. Правда це чи чутки – треба перевіряти, але найкраще, бути на сторожі «до того».

Повертаючись до «пляжу», коротко повідомимо про виступи української команди U-18 на першості континенту в Чорногорії.
У жіночих лабіринтах до подіуму дісталися Угорщина (чемпіон), Голландія, Німеччина. З голландками підопічні Михайла Милославського помірялись силами ще в підгрупі, причому абсолютно на рівних відбилися в першому сеті, хіба що без дещиці везіння – 14:15 на «голден-скор». А завдяки серії післяматчевих буллітів з Литвою (10:8) стали в квартеті другими і вклинилися в чвертьфінал. Ось там-то і наткнулися на португалок (13:20, 14:19), але заради справедливості зазначимо, що в першому сеті арбітри в прямому сенсі вийняли з воріт два (!) м’ячі Анни Дябло, угледівши в її рухах пробіжку, якої не було в помині.
 
Коротше, довелося боротися в другій четвірці, де «стик» за сьому позицію звів нас з хорватками. Обмінявшись партіями (16:20 і 12:7), українки чисто виграли лотерею – 6: 2. На почин забила двухочковий «пеналь»  Ірина Морозенко. Підхопили естафету її подруги по «Дніпрянці» Анна Дябло і Анастасія Калигіна (втім, від обох тренери чекали в Чорногорії більшого).
 
Головне – воротар Вікторія Салтанюк (до відома: чемпіонка країни з «класики» в лавах “Галичанки”) парирувала три хорватські спроби з чотирьох! Саме від Лари Міхоліч, Нікі Войнович і Нікі Хорват. Між іншим, до голкіпера у Михайла і Бориса Милославських, а також їх колеги Віталія Надич – не виникло претензій взагалі.
 
Перекладено з Спорт-Експрес в Україні,  Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ.