Заміж— і в інший клуб? Чи навпаки? Гандболістка-чемпіонка привідкриває карти.

Поточний гандбольний сезон став чи не найуспішнішим для провідної гравчині львівської «Галичанки» Мар’яни Маркевич. Крім численних перемог у лавах чемпіонок, гандболістка отримала одразу дві пропозиції: руки і серця та переходу в інший клуб,  і сьогодні вперше розповість про це.

Та спочатку Мар’яна відповість на запитання читачів групи ГК «Галичанка» у Facebook. 

— Дуже дякую за питання. Мій номер нічого спільного з відомим футболістом немає, проте Шевченко є справді хорошим прикладом для спортсменів, тому я теж буду працювати і досягати своїх висот. А «7» — це число, яке безпосередньо пов’язане з моєю сім’єю. Особливої історії тут немає, проте число «сім» часто збігається з подіями моєї сім’ї.

— Мрій є, звичайно, безліч, однак на даний час бажаю, щоб закінчився карантин і всі були здорові.

— Мій батько займався футболом, тому з раннього дитинства мене тягнуло до спорту. Тренуватися я розпочала  ще з другого класу. Саме гандбол припав мені  до душі, відчула, що це моє, полюбила і віддаюся своїй справі сповна.

—  Потрібним гравцем (усміхається).

— Слідкую за іншими видами спорту, але, можливо, не так старанно, як за гандболом. Наприклад, мені дуже подобається волейбол і наша львівська команда «Барком-Кажани». Також полюбляю великий теніс та міні-футбол.

— «Загадкова історія Бенджаміна Батона», «Вій» та «Шахрайки».

Відтак з питаннями підключається й журналістка «Галичанки».

— Чи отримувала пропозиції переходу в інший клуб?

— Так, отримала пропозиції від інших клубів, однак поки це все, що можу повідомити. Додам лише, що у “Галичанці” — хороша школа гандболу, що дає можливість потрапити потім у закордонні клуби. Я щаслива, що свого часу стала частинкою ТАКОЇ команди!

— Якою грою у цьому сезоні пишаєшся найбільше, а за яку, можливо, соромно?

— Хороші матчі були в останньому турі «Балтійської ліги». А ось, у Єврокубку, в домашньому матчі з румунками, на жаль, нічим не змогла допомогти команді, отож це ,напевне, і є моя невдала гра сезону.

Та сама гра з румунками (фото Евгена Кравса)

— Що поробляєш на карантині, крім домашніх тренувань?

— Карантин мені цього року заміняє літні канікули,тому я відпочиваю, дивлюся фільми,гуляю… Я дуже люблю природу,тому насолоджуюсь найкрасивішою порою року. Також допомагаю батькам і часто навідуюсь до бабусі.

— Чи є у твоєму житті кохана людина?

— Так,є. Зі своїм хлопцем я досить довго, нещодавно отримала пропозицію руки й серця, однак, не ображайтеся, про особисте багато говорити не буду. 

­— Якби тобі запропонували обрати і зіграти роль в театрі, яка б це була вистава і чому саме вона?

— Мені дуже подобається вистава «Вій»і саме цю міфічну, трохи лячну героїню хотіла б зіграти. Я сама по собі боягузка, але дуже люблю фентезі і, можливо, таким чином хотіла б перебороти свої страхи.

— Які б три речі у житті ти точно не зробила б ніколи і ні за яких обставин?

— Не залишила б у біді рідних. Не зрадила кохану людину Не вбила б павучка (сміється).

— Кіт, собака чи пацючок… Кого б обрала домашнім улюбленцем?

— Я дуже люблю собачок. Але образити не дам жодної з тваринок.

— Мар’яно, а в гніві Ти схожа на яку тваринку і чому? А коли добра?

— Хммм….на яку тваринку я схожа? Це, напевне, швидше питання до подруг по команді. Тому, коли зустрінемось, обов’язково їх запитаю.

— З ким з «Галичанки» найбільше товаришуеш? Опиши кожну з подруг трьома словами

— У нас дуже дружній колектив, проте найбільше дружу з Танею Поляк та Юлею Головко. Таня — весела ,вихована, справедлива. Юля — також веселунчик, красива, вперта.

— Скільки голів забила у Суперлізі цього сезону?

— Ніколи не рахую свої голи, оскільки я – розігруючий гравець, тому більше звертаю увагу на сам хід ігри, на вибір правильних комбінацій і на створення ситуацій для кидка своїм подругам по команді.

(А ось відомий гандбольний оглядач Ігор Грачов рахує. І голів на рахунку Мар’яни зібралося чимало. Як повідомив нам журналіст, станом на сьогоднішній день дівчина забила 62-а голи у чемпіонаті України (у 22-х матчах), 11-ть голів – у Єврокубку (4-и матчі), 11 – у Кубку України (2-а матчі)  та 8  – у Суперкубку(1 матч).

— У тебе є якісь ритуали перед виходом на гру?

— Ні, ритуалів ніяких немає. Просто щира молитва.

— Що, на твою думку, потрібно людині для щастя?

— На мою думку, основними компонентами щастя є любов,міцне здоров’я близьких вам людей і спокій душі.

Підготувала Наталія Васьо