Тренер чемпіонок Віталій Андронов: «Для всього свій час»

Вже цієї неділі, 14 лютого, на львівську «Галичанку» очікує серйозне випробування – перший матч з іспанським клубом “Атлетіко Гуардес” в межах ¼ фіналу Європейського кубку з гандболу. Перший матч відбудеться на майданчику “Галичанки”. Який настрій у таборі українських чемпіонок, як готуються до єврокубкових матчей та що знають про суперниць, дізнавалися ми у головного тренера команди Віталія Андронова.

 – Віталію, «Галичанка» кілька днів тому мала зіграти з командою СумДу (Суми) матчі 1/8 фіналу Кубка України. Чому не відбулися ці ігри?

  Так, ми мали зіграти 5-6 лютого у Львові, але вони відмовилися приїхати, здається, через хворобу гравців. Чи зарахують їм технічну поразку, чи перенесуть ці матчі, поки невідомо, але нам шкода, що так склалося, адже ми дуже розраховували на спаринги перед Єврокубком.

– Коли для «Галичанки» почнеться Кубок України?

 – Також поки невідомо, буде жеребкування чвертьфіналу Кубку  після того, як зіграють всі учасники.

– Який настрій у Вас та «галичанок» в очікуванні 1/4 Єврокубку?

 – Настрій робочий, працюємо, разом з Тетяною Володимирівною Штефан передивляємося ігри, вивчаємо суперниць, будуємо тактику, дещо пробуємо. У дівчат також класний настрій, готуються. Ми дуже чекаємо ці ігри і хочемо зіграти з Іспанією.

– Що дізналися про команду суперниць. Вдалося переглянути їхні ігри?

 – Переглядали кілька ігор суперниць, це дуже потужна  команда, дівчата досвідчені, зіграні. У них дуже гнучка тактика: і на 4-2 перебудовуються, і персонально можуть взяти, і 5-1, а взагалі їхній основний захист –  6-0.  І дуже сильно індивідуально один в один обігрують, і з лінією активно співпрацюють, тобто загалом команда вміє все. Що тут говорити, вони грають у чемпіонаті Іспанії, що є дуже сильним. У їхньому чемпіонаті – 16 команд: дві підгрупи по 8 команд, і у своїй підгрупі А вони зараз займають третє місце. Це команда хорошого рівня! Але ми її не боїмося, вважаю, можемо досить непогано зіграти з нею, тому готуємося, а розсудить вже майданчик.  Головне, тьху-тьху, що всі відновилися від травм і, я думаю, все буде нормально.

– Матч-відповідь відбудеться 21 лютого на майданчику суперниць. Як будете добиратися до Іспанії?

 – Поки що не знаю, бо їхнє місто знаходиться аж на узбережжі біля Португалії. Краще  б нам було летіти у Португалію, але вона зачинена через ситуацію з ковідом, тому, скоріш за все, доведеться летіти до Мадриду і ще автобусом їхати десь до 600 км. Дорога буде важкою, але плануємо приїхати за день до матчу, щоб відновитися і вже нормально зіграти.

– В 1/16 Єврокубку Галичанка обіграла Куманово з Північної Македонії (33:17, 31:26), в 1/8 фіналу двічі перемогла Вікторію-Берестьє з Білорусі (32:26 і 29:16), тепер побореться з іспанками. Неоціненний досвід, чи не так?

 – Ігри Єврокубка для нас, як ковток повітря під водою, тому що в Україні не маємо належних спарингів. Раніше виручала Балтійська ліга, яка  підтягувала дівчат до потрібного рівня, тримала їх у тонусі. Ріст команди відбувався завдяки міжнародним іграм, адже на внутрішній арені у нас, скажемо чесно, конкуренції нема. Якщо попередні сезони ще була напруга і ми вигравали у суперниць кілька м’ячів, то зараз відрив складає по 10 м’ячів у кожній грі. Для нас це не дуже добре, адже зростають лише ті команди, які з нами грають, вони підтягуються до нас, але не ми.  Хочеться грати із сильними  суперниками, до яких ми будемо тягнутися і на сто відсотків викладатися, і тільки в цьому є сенс, і тільки тоді буде зростання. Як би ти не налаштовував команду, які б слова не знаходив, але коли вони знають, що все одно виграють, як би  не грали, навряд чи викладатимуться на повну. І я їх розумію, не можна налаштовуватися на боротьбу належним чином, якщо боротьби як такої  нема.

До речі, я говорив і ще буду казати, хай це і моє суб’єктивне бачення, але не має бути у чемпіонаті дві гри поспіль. Це знущання з організму, не може людина якісно двічі поспіль викладатися і відновлюватися. Це складний календар і ніхто так у світі не грає, лише ми. Дві гри поспіль – це дуже важко для команд і, я думаю, нічого корисного вони не дають.

 – Чи хотілося б зіграти у Лізі чемпіонів?

 – Грати у Лізі чемпіонів поки немає жодного сенсу, тому ми обрали Єврокубок потрібного рангу. Наша команда поступово розвивається. Головне слово тут –   поступово, ми не можемо з першого класу перейти у п’ятий, не пройшовши другий, третій… Для всього свій час, перестрибувати дуже небезпечно, нам потрібно зміцнюватися з кожним роком і  фізично, і морально. Ми не можемо з тими дівчатами, які торік і позаторік лише закінчили училище, виходити проти досвідчених  гравців. Це важко морально, фізично і у цьому немає жодного сенсу. Тому ми розвиваємося.  Вирішили з Романом Степановичем Федишиним – президентом «Галичанки», що ми крок за кроком робимо команду європейського рівня. Але все повинно бути поступово. Потрібен час, щоб і дівчата звикли до моїх вимог, до мого розуміння гандболу, я можу їм сказати різні комбінації, але вони  не зможуть виконати, бо ще не мають того рівня майстерності.  Тому потрібно йти поступово, розвивати наші якості і основи гандболу, такі як гра один на один, кидки з дальної дистанції, і  коли ми це пройдемо, підемо далі – у другий клас, будемо працювати над тактикою. Для того ми розвиваємося, граємо і дуже добре, що будемо суперничати з іспанською командою. Повторюся, в Іспанії хороший чемпіонат, команди швидкі, і ми зараз готуємося до цього, працюємо над швидкісною витривалістю.  Іспанський гандбол дуже швидкий: прийшли в напад, секунд двадцять напад, побігли назад,  – і нам потрібно витримати цей темп, до цього ми й готуємося.

Розмовляла Наталія Васьо, всеукраїнська газета “Спортивка”

ФОТО: ЄВГЕНІЙ КРАВС